«Реакція на події у cвітовій політиці та економіці за 1-8.02.2019. Вихід США та Російської Федерації з договору про ліквідацію ракет малої і середньої дальності (ДРСМД)». Аналітична записка



Резюме:

 

2 лютого сплив термін 60-денного ультиматуму, який США висунули РФ, вимагаючи повернутись до виконання зобов'язань за Договором про ліквідацію ракет малої і середньої дальності (ДРСМД). Як наслідок, з цього дня США призупинили свої зобов'язання за Договором і почали процес виходу з нього. Якщо Росія не повернеться до виконання умов угоди, процес виходу завершиться через 6 місяців.

 

У відповідь того ж дня на зустрічі з главами МЗС і Міноборони Сергієм Лавровим і Сергієм Шойгу президент РФ В.Путін заявив, що Москва також призупиняє участь у цьому Договорі і починає науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи зі створення нових видів ракет.

 

Отже, від 2 лютого (формально – за 6 місяців) світ опинився на порозі реальної загрози нової холодної війни і посилення ядерного протистояння, передусім, в Європі. Рішення про вихід США та Росії з ДРСМД суттєво змінює баланс безпеки у світі. Тональність заяв, якими обмінюються США, Британія та РФ, а також зміст оприлюднених стратегічних документів свідчать про наростання напруженості і, фактично, про розвиток нової «холодної війни».

 

Як наслідок, на минулорічному Мюнхенському безпековому форумі темою, яку згадували найчастіше, і про яку говорили як про цілком реальну небезпеку, стала загроза ядерної війни.  Причому не тільки і не стільки з боку КНДР, скільки Росії.

 

Найбільшу тривогу інформація про фактичне припинення дії ДРСМД викликає у Європі.

 

Припинення дії Договору може призвести до нової гонки озброєнь, подібної до тієї, що відбувалась у 1980-х рр. Втягування Росії з початку 2010-х рр. у нову «холодну війну» з західним світом  неминуче спричинить структурні проблеми в економіці і соціальній сфері РФ, подібні до тих, які зазнав СРСР. Це, у свою чергу, може спричинити подальші спроби Москви самоствердитися за рахунок своїх сусідів та реалізації агресивної політики в Україні.

 

З огляду на зазначену вище критичну позицію ФРН та Франції, питання ДРСМД може стати ще одним клином між США та ЄС у євроатлантичному співробітниці та інших питаннях безпеки.

На тлі зростання напруженості в Європі Україна може розглядатися виключно як своєрідний буфер між Росією і НАТО, що суперечить основній меті зовнішньої політики України – інтеграції в євроатлантичні структури.

 

З огляду на нові загрози, які постали на цьому етапі перед Європою,  необхідно забезпечити переосмислення існуючих підходів до національної безпеки України, зокрема внесення відповідних змін до Стратегії національної безпеки України, Воєнної доктрини та закону «Про національну безпеку України та розробку нової стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу» (ОПК).


завантажити


читайте також:


«Реакція на події у cвітовій політиці та економіці За 8-15.02.2019. Засідання Ради Безпеки ООН 12.02.2019». Аналітична записка
«Реакція на події у cвітовій політиці та економіці за 16-22.02.2019. 55-та щорічна мюнхенська конференція з питань безпеки». Аналітична записка
«Реакція на події у cвітовій політиці та економіці за 21-28.02.2019. парламентські вибори в Молдові 2019 р.». Аналітична записка
«Реакція на події у cвітовій політиці та економіці за 21-25.01.2019. Підписання Україною Угоди про Зону вільної торгівлі з Ізраїлем». Аналітична записка
«Реакція на події у cвітовій політиці та економіці за 29.01-3.02.2019. Ймовірне кібервтручання Росії у вибори в Україні». Аналітична записка